File:Church of St.Peter and St.Paul and Benedictine Monastery (Abbey in Tyniec),view from W, 37 Benedyktyńska str, Tyniec, Krakow, Poland.jpg

ПРО ЩО ПОГОВОРИМО?
Цікаві місця під Краковом; Монастирські легенди; Велотури та походи

 

Деякий час тому я розповідала вам про неймовірну історію князів Хохберг, що жили під Вроцлавом сто років тому. Цього разу розкопала історичний сюжет ще дивніший і ближчий мені самій географічно. Події цієї історії відбувалися під Краковом. 

Але давайте послідовно. Спершу – що то за місце, а потім вже про Драму.

Куди веде найвідоміший веломаршрут Кракова?

Монастир бенедиктинців у Тиньці (Opactwo Benedyktynów w Tyńcu) відомий у Кракові пункт вихідних велосипедних прогулянок. Від самого Вавелю до нього прокладений мальовничий велошлях вздовж річки.

Маршрут у цьому випадку й сам собою – окрема ціль прогулянки.

File:Wawel2.jpg
Королівський замок Вавель
File:Krakow Klasztor Norbertanek.jpg
Жіночий монастир Норбертанок

Велошлях пролягає через атмосферні старі райони Кракова – Денбніки (Dębniki) та Сальватор (Salwator), де досі залишилося багато старих вілл. Крім Вавеля, дорогою проминете жіночий монастир Норбертанок над самою Віслою ще на території міста. А трохи далі лежить ще один монастир – Камедулів – на пагорбі у передмісті, обрамлений виноградниками Срібної гори.

File:Przegorzaly Castle (view from SW), 13 Jodlowa street, Przegorzaly, Krakow, Poland.jpg
Замок в Пшегожалах

Важко не помітити також гарний замок над річкою (Zamek w Przegorzałach), у якому зараз розмістився ресторан з видом на далекі гори. А ще проїхати доведеться повз Краківський Клуб Каяків зі спусками на Віслі та скелисті кручі на сусідньому березі. Ну і, звичайно, сам Тинєцкий монастир Бенедиктинців на скелях. І це все на трохи понад 12 кілометрах маршруту!

 

Тинєцкий Монастир Бенедиктинців розташований у селі Тинєц (Tyniec), як підказує назва. Село від 1973 року увійшло у склад Кракова як ондойменний район.

Image result for browar tyniecki piwaImage result for browar tyniecki piwaImage result for browar tyniecki piwa

Крім самого монастиря район відомий ще й монашим броварем. Бенедиктинці тут випускають доволі відоме крафтове пиво зі своїм монастирем на логотипі.

Всі дороги ведуть у… Тинєц

До монастиря легко можна доїхати з Кракова на машині. Маршрут від Вавеля: Rondo Grunwaldzkie – вул. Monte Cassino – вул. Gen. Bohdana Zielińskiego – вул. Praska – вул. Tyniecka.

Можна доїхати міським автобусом відтіля ж, з Ронда Грунвальдзького. Проте рекомендую вам велопрогулянку над річкою – у ній щонайменше половина причин, через які цей монастир такий популярний серед мешканців Кракова. Весь маршрут пролягає вздовж річки, через регіональний ландшафтний парк (Bielańsko-Tyniecki Park Krajobrazowy).

Можна також і пішки принаймні в один бік. Проте окремого маршруту для піших з Кракова до Тиньця нема. Якщо хочеться весь час йти вздовж Вісли, десь на рівні передмістя піші доріжки зникають і далі йтимете велостежкою, стараючись не потрапити під колеса велосипедам, або диким луком. Але краєвиди того варті.

На велосипедах цей тур значно швидший, тому його можна видовжити. Наприклад, Зеленим пішохідним маршрутом, що починається під монастирем, утворює петлю й за неповних 11 км повертається назад під монастирську скелю. Він пролягає через чотири пагорби та єврейське кладовище з часів війни.

 

Якщо хочеться перетворити похід у Тинєц на цілоденне дійство, можна додати ще цікавих пунктів до програми. Приблизно на цьому ж маршруті з міста до Тиньця лежать Мотузковий парк (деталі тут) та мальовничий парк із давнім затопленим каменоломом Zakrzówek, про який більше розповім наступного разу.

Сам монастир височіє над р. Віслою на скелистому пагорбі. Вапняна скеля сягає 30 метрів і в цьому районі Вісли така одна, через що Монастир Бенедиктинців виглядає ще дивовижніше. Вісла тут переламується й робить дугу, котру називають Тинєцкою Брамою.

Вважається, що монастир у Тиньці був збудований ще на початку 11 століття, що робить його найстарішим у Польщі. За свою історію Монастир на скелі переніс не одну битву з татарами, чехами та шведами. Під час Другої Світової німці вели оборону перед радянськими військами, осівши тут.

Про що мовчить монастирський колодязь?

Проте не вся історія монастирської скелі пов’язана з бенедиктинцями. Перші поселення на цій же скелі  датуються ще 4-5 ст. до н.е.

А ще в 1816-1936 роках бенедиктинці покидали монастир. У 1816 помер останній місцевий бенедиктинець, після чого аж до 1936 року, коли монахів знову запросили до Тиньця, це місце було звичайним католицьким собором.

На подвір’ї монастиря виритий колодязь, що проходить через всю скелю на глибину рівня Вісли. Як майже кожен колодязь на замкових подвір’ях, цей також має свою легенду, яку люблять рекламувати гіди.

Image result for klasztor tyniecki

Одного разу ремісник-злодій був зловлений на гарячому. Уникаючи кари розгніваних міщан, він утік з Кракова до Тиньця й пересік браму. За середньовічними законами, на території монастиря діяв азиль. Монахи пригорнули злодія й прийняли до закону, а на покуту він мусив власноручно викопати колодязь у скелі. Криниця і досі є на подвір’ї монастиря, хоча й нечинна.

 

З цим же пагорбом  пов’язана й цікавіша легенда, яку я вам обіцяла.

А тепер про місцеві “Ігри престолів”

Ще у дохристиянські часи в Польщі в Тиньці жив собі знатний рицар Вальтер Вдалий (Walgierz Wdały), володар земель від Сандомєжа до Ополя, та й самого укріпеленого замку в Тиньці.

Вальтер був багатий настільки, що всю вежу заповнив золотом. До того ж легенди змальовують його як чоловіка непересічної вроди, зросту і сили. Рицар вмів заворожувати своїм співом та грою на лютні й тішився увагою придворних дам, куди б не поїхав.

Гостюючи якось у Франконії, Вальтер закохався в дочку місцевого короля – красуню Хельґунду. Проте дівчина кохала німецького князя і відповіла відмовою. Вальтер недарма був молодцем, не знітився і зарікся, що досягне свого. Три ночі співав він під вікном королівни, аж красуня змінила гнів на милість. Обурений князь, якому вона була обіцяна, поїхав з двору та зробив засідку на переправі на річці Рен. Згодом і закохана пара втекла з дому короля, щоб бути разом.

Коли вони прибули на переправу, за дозвіл перетину князь вимагав золота на вагу королівни. Відкуп він отримав, та слово порушив і все одно не пропустив пару. Тоді зійшлися Вальтер та німецький князь у дуелі, де другий заплатив своїм життям. А закохані рушили далі до Тиньця.

File:Opactwo Benedyktynów w Tyńcu w zimowej szacie.jpg
На першому плані: Тинєцкій монастир, На задньому плані: монастир Камедулів

Вдома підвладні наперебій почали жалітися на розорення, які тут влаштовував син сусіднього Віслицького князя, Віслав Вродливий. Розгніваний Вальтер невдовзі атакував та ув’язнив Віслава у льосі в Тиньці.

Та вродливого князя побачила Хельґунда.

Якось Вальтер вирушив у наступний воєнний похід, залишивши молоду дружину вдома. Знуджена самотністю, франконська королівна взяла за звичай жалітися красивому полоненому на те, як їй не вистачає уваги чоловіка. Потрапивши під його чари, Хельґунда випустила Віслава з льоху і втекла з ним до Вісліци.

Вальтер, повернувшись, рушив на замок Віслава помститися за свою честь. Тут Хельґунда зрадила його вдруге. Пообіцявши видати йому Віслава, вона хитрістю заманила чоловіка у замок, де його у засідці очікувала варта. Пійманого рицаря посадили у клітку у спальні князя, з якої йому щоночі доводилося дивитися на любовні втіхи Віслава та Хельґунди.

Проте невірною виявилася не лише франконська королівна. У Віслава була сестра Ринга, не наділена його видатною вродою. Почувши якось сумний спів полоненого, княжна затіяла й свою гру. Взявши з Вальтера присягу одружитися з нею, Ринга відчинила його клітку. Рицар дочекався чергової ночі, а тоді вийшов і вбив невірну Хельґунду та її коханця, ще й у ярості четвертував їхні тіла.

Чи дотримав Вальтер слова, даного Ринзі, легенда замовчує.

 

*   *   *

На відміну від Вавельської легенди, історія Вальтера та Хельґунди маловідома. Не дивно, що вона не пройшла цензури монастирських гідів. На екскурсіях розповідають легенду про колодязь, а не любовні перипетії з колишнього замку на цьому місці. Та пікантна легенда про кохання та зраду інтригує куди більше, ніж спокута гріхів злодіями, тому давно вже живе самостійним життям в друкованих та інтернетних виданнях.

Оскільки й самі “Ігри престолів” надихалися англійською Війною Червоної та Білої Троянд, можливо, й ця польська легенда стане якось новим телехітом. 🙂

Подорожуйте,

Настя

 

 

Титульне фото: Zetpe0202

Фото в тексті: Sharx, Jar.ciurus, Zetpe0202

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підпишись та отримай книгу