Вам ніколи не хотілося потрапити у казку?

Залишаю тут карту в справжню польську Нарнію. Обіцяю, вхід не через шафу!

* * *

Менш відомі серед іноземних туристів (та навіть серед локальних) Столові гори лежать на кордоні з Чехією, на території обох країн. Польська їх частина знаходиться на півдні Дольношльонського воєводства (Dolnośląskie – Нижня Сілезія).

Недарма це місце обрали для фільмування Нарнії – дивовижної форми скелі та лабіринти наводять на думку про казковий світ.

В рамках туру по Короні Польських гір пізньої осені 2015 мене занесло саме туди. Цього разу я вирішила на найвищу вершину гірського пасма не лише піднятися, а ще й на ній заночувати.

Жодних наметів – у Польщі в горах в наметі ночувати можна лише в легальних, спеціально відведених місцях. Але не поспішайте розчаровуватися! Не менш цікаво та однозначно більш комфортно ночувати у схронісках.

Про схроніска я детальніше розповідала у цій статті.

На найвищій горі Столових гір – Щеліньцю Великому (Szczeliniec Wielki) – як раз знаходиться одне з найкращих у рейтингу (і моє улюблене) схроніско в Польщі.

Але давайте послідовно.

Як потрапити у Столові гори?

Вам пощастило, якщо вирушаєте ви з Вроцлава. Мені довелося ще до нього їхати з Кракова 3.5 години автобусом. Далі місцевим автобусом (який ходить всього декілька разів на день), з головного вокзалу Вроцлава (Wrocław), ми доїхали до містечка Кудови Здруй (Kudowa Zdrój). Це всього 130 км, але їхати довелося чергові три години – старенький автобус не поспішав. Таких старих міжміських автобусів мені до того ще бачити в Польщі не доводилося. Але не заглух, доїхали.

Кудова Здруй – колишній осередок місцевих еліт, а нині транспортний вузол для любителів гір – доволі харизматичне містечко з чесько-німецькою архітектурою і старовинними віллами. Але не наш кінцевий пункт. Потрібно було звідти місцевим бусом дібратися ще до Карлова (Karłów) – села, яке знаходиться прямо у підніжжя Щеліньца, на території Національного парку Столових гір.

Автобусів, зрозуміло, вже не було. Ми попрямували дорогою у напрямку села, спостерігаючи, як навколо нас змикається густий ліс і темрява.

Але вже за п’ятнадцять хвилин нам пощастило – перше ж авто нас підвезло до Карлова. Батько і син, які приїхали на марафон по горах і зупинилися в іншому схроніску, під горою.

У Польщі марафони стали дуже поширеним явищем за останні декілька років. У великих містах весь рік поспіль щотижня проходять якісь забіги, а в літньому сезоні майже щодня. Багато хто поєднує традиційну польську любов до гір з трендом бігу – так з’явилися Гірські перегони – марафони з маршрутом по гірських стежках.

У Карлові на ніч ми зупинилися у першому ж напівпорожньому пансіонаті – шукати щось не було ні сил, ні бажання. Ціни в пансіонатах  Карлова такі ж, як у Схроніску на горі. Тому, якщо ви плануєте доїхати до Карлова засвітла, резервуйте краще місця у Схроніску – там все-таки більш атмосферно.

Варто знати: мало які схроніска є на сайтах типу booking.com або дозволяють автоматичну резервацію через свій сайт. Тому резервувати треба, враховуючи час на відповідь персоналу і підтвердження наявності місць. Або через телефон, якщо надається такий варіант.

На ранок попрямували наверх. Шлях на Щелінєц починається прямо з села. 10 хвилин повз стенди з сувенірами і їжею – і потрапляєш до підніжжя гори.

 

Мапшрут: Карлов – Схроніско на Щеліньцу – Карлов – Блендні Скали

Столові гори – невисокі. Це просто рай для лінивих любителів гір. 30-40 хвилин підйому, а далі годину йдеш по грані гори, як по ідеально пласкому столу – недарма така й назва. Ці гори й справді нагадують столи. От на найвищу гору ми підіймалися не більше ніж годину.

Вся дорога на Щелінєц – це, фактично, одні довжелезні сходи.  І так повільно ми йшли лише тому, що по дорозі вперше стикнулися з дивовижною місцевою природою і не могли пройти повз без фотографій. 

На фото: скелі “Сідло” і “Мавпа”

Потрапляєш немов на іншу планету. Чим вище, тим більш чудернацької форми каменів та скель виростає з землі вздовж шляху. Кам’яні хмаринки, хвилі, тварини, гриби. Природа не на жарт розгулялася з креативом у цьому місці. Аж не віриться, що ось така місцина є тут поряд, у Польщі! Чомусь здається, що таким чудесам природи місце на Марсі або, принаймні, у найбільш віддаленому та відлюдному місці нашої планети.

На фото: На Щеліньцу, сходи на Щелінєц Вєлькі

Окремо про Схроніско. З величезної тераси над прірвою відкривається вид на Кудову Здруй внизу, і сусідні столи гір. Варто обійти Щелінєц по колу, спеціально визначеним шляхом від Схроніска і повернутися назад до нього з іншого боку. На “столі” Щеліньця камені ще більш чудернацької форми, ніж на шляху до нього. Дорогою трапляються панорамні пункти  – балкони, вмонтовані прямо на височезних каменях. Стоячи на одному з них, можна спостерігати не лише сусідні гори, але й чудернацькі скелисті хмаринки, які виростають з поміж дерев довкола неначе плазма з якогось мультфільму про прибульців з дев’яностих.

У схроніску живе кіт. І бувають перебої з водою, коли насос не витримує навантаження і перестає качати воду з Карлова. Зате тут один з найприємніших персоналів і найкраща кухня серед всіх схроніск Польщі. І кімнати, як на умови гірських притулків, доволі високого стандарту.

Залишивши речі в кімнаті і випивши каву, ми зробили обхід гори і попрямували назад у Карлов. Вірніше, через Карлов, до найдивовижнішого місця в цих горах – Блендних Скал (Błędne Skały – Неправильні скелі). 

Спочатку дорога пролягає через Карлов назад у напрямку Здруя, але лише на 15 хвилин. Далі шлях відбиває вправо і йти доводиться вже лісом і луками – Дорогою Тисячі Поворотів (Droga Tysiąca Zakrętów – не найбільш мотивуюча назва для туристичного шляху у лісі 🙂 ).

На Фото: Щєлінєц Вєлькі, скелі у формі хвиль

Дорога веде через черговий «стіл», але підйом настільки нескладний, що не зразу і помічаєш, що піднімаєшся на гору.  З вершини відкривається вид на сусідні гори, між іншим на сам Щелінєц і наше схроніско над прірвою. Пройшовши вздовж всю гору, сходимо з іншого боку і йдемо далі через ліс, до Блендних Скал. У сезон вхід туди платний, але ми були там в листопаді, коли офіційно цей шлях вже закритий, хоча погода стояла ще чудова. Проходження дивовижних лабіринтів займає хвилин 30-40, плюс фотосесії, на які так і просяться чудернацькі камені. За легендою, скельні лабіринти створив відомий на Дольному Шльонську гірський дух Лічижепа.

На фото: Блендні Скали

Поверталися зі скель вже, по добрій традиції, у товаристві темряви. І знову вдалося піймати стопа. Люди в польських горах добре відносяться до змучених туристів-трекерів і часто самі зупиняються з пропозицією підвезти, особливо затемна.

Водій підвіз нас під сам Щелінєць за 15 хвилин. Далі – знову наверх по кам’яних сходах.

Кухня у всіх Схронісках працює зазвичай до 8-9. Пізніше відкриті лише бари, але й вони закриваються раніше, ніж ті, що внизу у містах. Якщо плануєте повертатися пізно, варто наперед дізнатися про години функціонування кухні, щоб  після дня трекінгу не залишитися голодним.

Чеська сторона Столових гір відрізняється від польської та по-своєму казкова. Тому, якщо маєте в запасі додатковий день-два, варто проїхатися годину до Поліцкіх Стєн або Скального Мяста (Adršpašsko-teplické skály). Машиною від Карлова це 0.5 год і 1 год відповідно.

Про повернення

Поза сезоном автобусів з Кудови до Вроцлава різко меншає і половина тих, що значаться на плані, не ходять. Як варіант, можна ловити стопа або під’їхати блаблакаром до Вроцлава. Ми поверталися автобусом. Правда чигати на нього довелося 2 години у кафе біля зупинки, бо попередній, як виявилося, ходив лише літом.

Більше про Схроніско на Щеліньцу Великому – http://naszczelincu.pl/?lang=en

Подорожуйте,

А.

Фотографії походять з приватного архіву автора

3 thoughts on “Потрапити у Нарнію. Столові гори”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підпишись та отримай книгу